В I Д П О В I Д I

1. Хто повинен придбавати прилади обліку електроенергії, оплачувати їх вартість, вартість послуг з їх встановлення і підключення та здійснювати подальше їх технічне обслуговування?

Пунктом 8 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями) визначено, що прилади обліку електроенергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення сплачується:
- для новозбудованих будинків – забудовниками;
- у разі розділу електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку електроенергії.
Прилади обліку електроенергії встановлюються енергопостачальною компанією відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (пункт 10 Правил).
Крім того, згідно з пунктами 38 та 40 Правил на енергопостачальну компанію покладені обов’язки щодо здійснення планової повірки, обслуговування, ремонту і заміни лічильників, які проводяться в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором про користування електроенергією.
Необхідно зазначити, що планова повірка, обслуговування та ремонт приладів обліку електроенергії здійснюється енергокомпанією безкоштовно, крім випадків, коли пошкодження, втрата або неправильна робота приладу обліку сталася з вини споживача.
У такому випадку саме споживач відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку (пункт 17 Правил). Наголошуємо, що у разі невідшкодування споживачем вартості цих робіт енергопостачальник має право відключити споживача від енергопостачання відповідно до пункту 35 Правил.
В інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого чи втраченого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку.

2. Яка кількість приладів обліку електроенергії може бути встановлена у споживача за однією адресою?

Відповідно до пункту 9 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями), у квартирах або на інших об’єктах споживача, розташованих за однією адресою, встановлюється один прилад обліку електроенергії, незалежно від кількості господарських будівель.
За наявності декількох наймачів (власників) квартири прилад обліку встановлюється для кожного з них.
Додатково наголошуємо, що у випадку споживання електричної енергії громадянами-суб`єктами підприємницької діяльності для потреб такої діяльності, повинен вестися окремий облік такої електроенергії (пункт 12 Правил).

3. Чи може бути здійснене перенесення приладу обліку електроенергії за бажанням споживача?

Перенесення (зміна місця розташування) приладів обліку електроенергії за бажанням споживача здійснюється енергопостачальником за умови, якщо це не суперечить діючим вимогам Правил улаштування електроустановок. При цьому пунктом 11 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що ці роботи виконуються за рахунок споживача.
Для вирішення питання щодо перенесення приладу обліку електроенергії споживачу необхідно звернутися з відповідною письмовою заявою на ім’я начальника районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» (далі – РВЕ).
Після цього персоналом РВЕ здійснюється виїзд за адресою проживання абонента та визначається доцільність і можливість переносу електролічильника.
При наявності такої можливості та якщо це не суперечить вимогам Правил улаштування електроустановок персоналом РВЕ виконуються роботи щодо зміни місця розташування приладу обліку.

4. Яким вимогам повинен відповідати прилад обліку електроенергії, який встановлюється у споживача?

Виготовлення та випуск в Україні приладів обліку електричної енергії здійснюється відповідно до чинних міждержавних стандартів (ГОСТ 6570-96, ГОСТ 30207-94). Більшість виробників при випуску сучасних електролічильників дотримується також і міжнародних стандартів (МЕК 521, МЕК 1036-90, МЕК 62052-11, МЕК 62053-21).
До експлуатації в якості розрахункових допускаються прилади обліку, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні.
Єдиною додатковою умовою застосування того чи іншого приладу обліку є попереднє (до придбання) узгодження споживачем його типу з енергопостачальною організацією на відповідність вимогам нормативних документів (Правилам улаштування електроустановок, Правилам користування електричною енергією, Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів) та обраному споживачем виду тарифу. При узгодженні також мають бути враховані умови та можливість експлуатації енергопостачальником приладу обліку даного типу, а також його захищеність від несанкціонованого втручання та зовнішнього впливу різними способами і методами з метою безоблікового споживання та розкрадання електроенергії.
Занесення типу електролічильника вітчизняного чи іноземного виробництва до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні, здійснюється Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі – Держспоживстандартом) виключно на підставі державних випробувань.
При цьому перевіряється відповідність лічильників даного типу цілому ряду технічних умов та встановлюється відповідний міжповірочний інтервал, через який здійснюється періодична повірка приладів обліку. Під повіркою приладів обліку розуміють сукупність операцій, які виконуються представниками державного підприємства «Харківстандартметрологія» та підтверджують відповідність лічильника діючим стандартам і метрологічним характеристикам, що дозволяє його використовувати як засіб вимірювання спожитої електроенергії.
На даний час для здійснення виміру та обліку спожитої електроенергії застосовуються індукційні та електронні прилади обліку.
На лицьовій стороні приладу обліку на його паспортній табличці разом з цифровим табло (індикатором) в обов’язковому порядку мають бути нанесені такі дані:
- тип приладу обліку (буквеними та буквено-цифровими позначеннями, наприклад: СО-2М);
- найменування та логотип виробника;
- заводський номер електролічильника (як правило, у нижньому правому чи лівому кутку паспортної таблички);
- ГОСТ, за яким випущено лічильник;
- номінальна (робоча) напруга та номінальний і максимальний робочий струм навантаження;
- передавальне число лічильника (кількість обертів диску або імпульсів індикатора на 1 кВт*год виміряної електроенергії) та інші дані.
Лічильник електроенергії, який встановлюється у споживача, не повинен мати зовнішніх механічних ушкоджень: кожуха, кришки затискної коробки чи інших дефектів та ушкоджень, які можуть вплинути на його подальшу роботу.
При цьому, відповідно до пункту 10 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями), встановлення приладів обліку електроенергії у споживачів проводиться енергопостачальною компанією відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок.

5. Які існують вимоги до наявності пломб на приладах обліку електроенергії та у яких випадках і ким вони можуть бути зняті?

Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», лічильники в якості розрахункових дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли державну метрологічну атестацію або повірку.
Свідченням того, що лічильник пройшов повірку та обліковує електричну енергію з відповідною точністю, є наявність на лічильнику пломби держповірки.
Основним підтвердженням того, що електролічильник відповідає всім вимогам щодо точності обліку електроенергії, правильності його підключення до електричної мережі відповідно до його технічними даними, є наявність відповідних пломб, яких має бути не менше трьох:
- пломба ВТК (відділу технічного контролю) заводу виробника чи пломба організації, яка проводила ремонт лічильника - технічне приймання;
- пломба органів Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарту);
- одна чи більше пломб енергопостачальника.
Обов’язкова наявність на приладі обліку електроенергії пломби з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та з відбитком клейма або логотипу енергопостачальної компанії закріплена також пунктом 10 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями).
Зазначаємо, що пломби органів Держспоживстандарту кріпляться на кожусі лічильника і мають чітко визначений вигляд, відбиток тавра та особисту літеру держповірника.
Замість пломб технічного приймання лічильників заводом виробником чи цехом ремонту лічильників може бути встановлена пломба Держспоживстандарту.
Пломби Держспоживстандарту можуть бути зняті лише при проведенні експертизи лічильника за обов’язкової участі представників Держспоживстандарту, енергопостачальника та у присутності споживача.
Пломба енергопостачальника ставиться на клемній кришці лічильника, яка закриває клемні затискачі, після встановлення цього лічильника у споживача. З метою захисту від несанкціонованого втручання в роботу лічильника та розкрадання електроенергії пломби енергопостачальника можуть додатково встановлюватися поряд з пломбами Держспоживстандарту (декілька пломб або одна пломба енергопостачальника з охопленням декількох пломбувальних гвинтів).
Знімати пломби енергопостачальника мають право лише представники енергопостачальної організації на час проведення планових чи позапланових робіт з перевірки чи обслуговування лічильника. Після завершення робіт встановлюються нові пломби.
Пломби Держспоживстандарту і енергопостачальника, встановлені на приладах обліку, ввідних комутуючих пристроях, дверцятах шафи обліку тощо, та самі прилади обліку в обов’язковому порядку здаються на зберігання споживачу або організації, на території (об’єкті) яких вони встановлені, і які у подальшому несуть відповідальність за їх зберігання, з оформленням відповідного Акту за підписами (печатками) сторін.
Кожен споживач електроенергії повинен пам’ятати, що пошкодження встановлених на приладах обліку, комутаційних та інших пристроях чи шафі обліку пломб позбавляє можливості законним шляхом споживати електроенергію.

6. У чому полягають переваги та різниці в експлуатації електронних та електромеханічних (індукційних) приладів обліку електроенергії?

З метою визначення обсягу спожитої електроенергії на даний час застосовуються індукційні та електронні прилади обліку електричної енергії.
Індукційні та електронні прилади обліку відрізняються за способом та системою вимірювання кількості спожитої електроенергії.
Робота індукційного приладу обліку базується на взаємодії магнітних потоків, які формуються обмоткою напруги та вимірювальною обмоткою струму лічильника. Взаємодія магнітного потоку зі струмами, індукційованими другим потоком в рухомій частині приладу, викликають рух (обертання) диску лічильника і приводять в дію рахунковий механізм з цифрами. Чим більше струм навантаження, тим вище швидкість обертання диска лічильника.
Робота електронного приладу обліку базується на вимірювані струму навантаження та напруги, обчисленні та перетворенні за допомогою спеціальної електронної схеми кількості спожитої електроенергії у відповідну кількість електричних імпульсів. Ці імпульси змінюють показання електромеханічного рахункового механізму або відображаються на електронному табло лічильника (рідкокристалічному або світлодіодному), та вказують на кількість спожитої електроенергії.
В електронних приладах обліку вимірювальна система не має рухомих частин. Електромеханічний рахунковий механізм не потребує обслуговування протягом усього терміну служби, а прилади обліку з електронним табло взагалі не мають механічних компонентів.
Завдяки цьому електронні лічильники у порівнянні з індукційними мають кращі та стабільніші метрологічні й експлуатаційні характеристики, а саме:
- підвищений клас точності;
- підвищену чутливість та більш точний облік спожитої електроенергії (похибка приладу обліку, як відомо, може мати, як знак «-», так і знак «+», а так званий «самохід» для електронного приладу обліку – явище практично неможливе);
- розширений температурний діапазон експлуатації (можуть працювати при мінусових температурах без спеціального підігріву);
- збільшений гарантійний термін та термін експлуатації;
- збільшений міжповірочний інтервал та менші експлуатаційні витрати (прилади обліку потребують періодичної заміни та повірки згідно з вимогами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики);
- сучасні електронні прилади обліку мають додаткові сервісні функції та розширені експлуатаційні властивості (підсвітку індикатора; врахування електроенергії за тарифами, диференційованими за періодами доби; вимірювання та індикацію споживаної потужності; індикацію правильного включення; періодичну самодіагностику тощо);
- сучасні електронні прилади обліку більш надійно захищені від несанкціонованого втручання та зовнішнього впливу з метою розкрадання електроенергії.
Єдиним “недоліком” таких засобів обліку є їх дещо вища вартість у порівнянні з індукційними.
Потрібно зазначити, що деякі (одиничні екземпляри) типи індукційних приладів обліку також мають збільшений міжповірочний інтервал та захист від деяких видів розкрадання електроенергії (наприклад лічильники типу СО-5000). Але загалом, усе більше виробників переходять на випуск електронних лічильників, за якими – майбутнє.
Однак, разом з тим, на ринку періодично з`являються нові типи приладів обліку, виробники яких не завжди дотримуються міжнародних стандартів та відповідності сучасним потребам, а діючі в країні застарілі стандарти на прилади обліку дають можливість появи на ринку не завжди якісної продукції.
До експлуатації на рівних умовах допускаються і електронні, і індукційні прилади обліку відповідного класу точності, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, допущених до застосування в Україні.
Єдиною додатковою умовою застосування того чи іншого лічильника є попереднє (до придбання) узгодження споживачем його типу з енергопостачальною організацією, щодо відповідності вимогам нормативних документів (Правилам улаштування електроустановок, Правилам користування електричною енергією, Правилам безпечної експлуатації електроустановок споживачів) та обраному споживачем виду тарифу на електроенергію.
З метою врегулювання взаємовідносин між побутовими споживачами та енергопостачальною організацією у частині встановлення та експлуатації розрахункових приладів обліку Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що встановлення приладів обліку для нових споживачів здійснюється енергопостачальником. При цьому споживач електроенергії здійснює оплату вартості приладу обліку та послуг з його первинного встановлення. У подальшому експлуатацію та обслуговування цього приладу обліку здійснює енергопостачальник за власний рахунок. Таким чином, у перспективі, усі розрахункові прилади обліку побутових споживачів мають бути переведені у власність постачальника, який здійснює їх технічне обслуговування.

7. Які переваги має встановлення приладу обліку електроенергії на фасаді будинку споживача?

Прилад обліку електричної енергії зазвичай встановлюється на зовнішній стороні будинку споживача, виходячи із економічних та технічних міркувань.
При цьому основними перевагами встановлення приладу обліку електроенергії на фасаді будівлі у спеціальній шафі є:
- полегшення подальшого технічного обслуговування лічильника енергопостачальником та відсутність при цьому необхідності зайвого відволікання споживача;
- відсутність незручностей у споживача та персоналу енергопостачальної компанії при зчитуванні контрольних показань приладу обліку та обстеженні лічильника;
- зменшення втрат електричної енергії;
- зменшення витрат часу, матеріалів та коштів як енергопостачальника, так і споживача, у разі відключення абонента за заборгованість та подальшого його підключення після сплати ним боргу за спожиту електроенергію.

8. У яких випадках доцільне встановлення у споживачів приладів диференційованого (погодинного) обліку електроенергії?

Прилади диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії – це засоби обліку, що використовуються для визначення обсягу спожитої електричної енергії з реєстрацією показань приладу обліку диференційовано за відповідними періодами доби.
Такі сучасні електронні прилади обліку суміщають в одному приладі декілька, які за визначені години доби (зони доби) ведуть облік спожитої електроенергії окремо, впродовж доби. За допомогою вбудованих внутрішніх годинників лічильники перемикаються на різні тарифні зони відповідно до заданого розкладу. Інформація з приладу обліку знімається безпосередньо з рідкокристалічних індикаторів, на яких вона відображається послідовно і зчитується з оптичного порту або за цифровим інтерфейсом.
Основними перевагами цих приладів обліку є:
- висока надійність та точність;
- низька чутливість до змін температури навколишнього середовища;
- можливість передачі інформації цифровими та імпульсними каналами;
- облік за тарифними зонами.
Встановлення такого приладу обліку дозволяє споживачу відповідно до пункту 12 Правил користування електроенергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями), перейти на розрахунки за спожиту електроенергію за тарифами, диференційованими за періодами доби. При цьому безпосереднє встановлення приладу обліку здійснюється енергопостачальником за рахунок споживача.
Пунктом 1.8 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 10.03.1999 р. № 309 «Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» встановлені розміри диференційованих тарифів та передбачено, що споживач може обрати розрахунки за спожиту електроенергію або за двозонними, або за тризонними тарифами, диференційованими за періодами часу.
Перевага розрахунків за тарифами, диференційованими за періодами часу, полягає в тому, що у години мінімального навантаження енергосистеми (з 23.00 до 7.00) встановлюються понижуючі коефіцієнти для тарифів, завдяки чому вартість спожитої у нічний період електроенергії значно зменшується.
Так, при розрахунках за двозонними тарифами споживач сплачує:
- 0,7 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23.00 до 7.00);
- повний тариф в інші години доби.
При розрахунках за тризонними тарифами споживач сплачує:
- 1,5 тарифу в години максимального навантаження енергосистеми (з 8.00 до 11.00 і з 20.00 до 22.00);
- повний тариф в напівпіковий період (з 7.00 до 8.00, з 11.00 до 20.00 і з 22.00. до 23.00);
- 0,4 тарифу в години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23.00 до 7.00).
Тобто для споживачів, у яких максимальне енергоспоживання здійснюється у нічний період (з 23.00 до 7.00), для заощадження грошових коштів є доцільним встановлення приладу диференційованого (погодинного) обліку електричної енергії та перехід на розрахунки за тарифами, диференційованими за періодами часу.
Для здійснення розрахунків за спожиту електроенергію за тарифами, диференційованими за періодами часу, споживачу необхідно звернутися до районного відділення енергозбуту АК “Харківобленерго” (РВЕ) з відповідною письмовою заявою. Заява повинна містити визначення виду тарифу (двозонний чи тризонний) та визначення типу лічильника (узгодженого з РВЕ). РВЕ формує відповідні технічні вимоги та рекомендації щодо організації дифтарифного обліку, в разі необхідності. Персонал РВЕ в триденний термін, після оплати абонентом послуг АК “Харківобленерго” з позапланової заміни приладу обліку та вартості багатотарифного лічильника, здійснює безпосередню його установку та переводить споживача на розрахунки за зонними тарифами, із внесенням відповідних змін у договір про користування електричною енергією. В разі самостійного придбання споживачем узгодженого типу лічильника, він повинен сам звернутися до служби експлуатації приладів та систем обліку “Харківенергозбуту” АК “Харківобленерго” (Червоношкільна набережна, 26, 9 поверх, к. 901) для проведення його параметрування, після чого передати лічильник до РВЕ для його встановлення.

9. У яких випадках можливе тимчасове безоблікове користування електроенергією?

Пунктом 18 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями), передбачено, що тимчасове безоблікове споживання електроенергії можливе у разі виникнення у споживача необхідності тимчасового використання електроенергії для виконання робіт протягом декількох годин або діб, при яких встановлення приладу обліку недоцільне чи неможливе.
У такому випадку споживачу необхідно звернутися до районного відділення енергозбуту АК «Харківобленерго» (РВЕ) із письмовою заявою про одержання дозволу на тимчасове безоблікове користування електроенергією та укласти відповідний договір з енергопостачальником. У договорі зазначаються величина підключеної потужності за паспортними даними струмоприймачів, кількість днів безоблікового користування електроенергією на місяць та годин на добу.
При цьому оплата за спожиту електроенергію, відповідно до пункту 32 Правил, здійснюється на підставі договору про тимчасове безоблікове користування електричною енергією.
- У разі відсутності у споживача електроенергії приладу обліку в зв’язку з проведенням його експертизи чи крадіжкою (якщо він був встановлений на сходовій клітці) безоблікове користування електроенергією здійснюється виключно за погодженням з АК «Харківобленерго».
У таких випадках, відповідно до пункту 33 Правил, розрахунки з абонентом здійснюються, виходячи із середньомісячного споживання електроенергії (за попередні 12 місяців або за фактичний період споживання, якщо він менший 12 місяців) до моменту встановлення нового приладу обліку. Звертаємо увагу на те, що відповідно до пункту 17 Правил постачання електричної енергії без приладу обліку понад три місяці забороняється.

10. Яка періодичність знімання показань приладу обліку електроенергії?

Періодичність знімання показань приладів обліку споживачами встановлена пунктом 21 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями).
Зазначеним пунктом передбачено, що знімання показань електролічильника повинно проводитися абонентом щомісяця.
На підставі показань приладу обліку споживач здійснює розрахунки за використану електроенергію.
В свою чергу, енергопостачальна компанія має право контролювати правильність знімання споживачем показань приладів обліку та правильність оформлення ним платіжних документів.
Крім того, енергопостачальник за власним рішенням має право самостійно знімати показання лічильника у споживача.
Тому відповідно до пункту 42 Правил, споживач зобов’язаний забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред’явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об’єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.

11. Як правильно зчитувати показання приладу обліку електроенергії?

Прилади обліку електричної енергії, що встановлюються у побутових споживачів, мають різні конструктивні та експлуатаційні властивості. При цьому електролічильники одного типу можуть мати відмінності у конструкції та зовнішньому вигляді та мати різну розрядність лічильного механізму.
Загалом, прилади обліку активної енергії діляться на:
- однофазні і трифазні;
- індукційні та електронні;
- однотарифні чи багатотарифні;
- з механічним (для індукційних лічильників), електромеханічним чи електронним (для електронних лічильників) рахунковим механізмом.
Рахунковий механізм (індикатор) приладу обліку, на цифровому табло якого відображається кількість спожитої електроенергії, може мати різну розрядність (кількість значущих цифр). У загальному випадку значність приладу обліку визначається кількістю розрядів (цифр) цифрового табло рахункового механізму. Значущі цифри можуть мати крім цілої частини числа, також і дрібну. Дрібна частина числа на цифровому табло механічного чи електромеханічного рахункового механізму виділяється комою (праворуч від коми) або рамкою довкола крайніх правих одного чи декількох розрядів (цифр). Рамка чи кома наносяться на паспортну табличку лічильника фарбою, як правило, чорного або червоного кольору. Самі цифри дрібної частини, відділені комою або рамкою довкола віконця, можуть бути відмінного кольору від цифр цілої частини числа.
При відсутності на цифровому табло чи паспортній табличці коми або виділених рамкою цифр, усі значущі цифри табло відносяться до цілої частини числа.
Кома на електронному індикаторі електронного рахункового механізму (при її наявності) відображається відповідним сегментом індикатора. Для правильного зчитування показань лічильника необхідно правильно визначити значність цифрового табло рахункового механізму (електронного індикатора) лічильника та кількість значущих цифр, значення яких необхідно записати при зчитуванні показань.
Для побутових споживачів при зчитуванні показань лічильника завжди записуються цифри тільки цілої частини числа, яке відображується на цифровому табло рахункового механізму чи електронного індикатора лічильника, незалежно від наявності дрібної частини числа. При цьому, обов’язково записуються і усі значення крайніх лівих розрядів, що мають цифру „0”.
Кожен дозволений до застосування тип приладу обліку має конкретну кількість значущих цифр табло рахункового механізму (від 4-х і більше) і відповідний діапазон вимірів.
Наприклад: лічильник, що має 4 значущі цифри (без коми), може врахувати максимально 9999 кВт*год спожитої електроенергії; лічильник, що має 6 значущих цифр (5 – до коми і 1 – після коми) – 99999,9 кВт*год, але при установці такого лічильника у побутового споживача при зчитуванні показань записуються значення тільки усіх п’яти розрядів, які знаходяться до (ліворуч) коми.
При досягненні рахунковим механізмом лічильника свого максимального значення (повного заповнення усіх розрядів цифрами „9”) і послідуючому додаванні одиниці до молодшого розряду, відбувається так зване „обнуління” показань лічильника, або „перехід через нуль”.
Тобто, умовно шкала приладу обліку розширюється і додається один старший розряд. Наприклад, після показань „99999” наступними будуть показання „00000”, а умовно це означає, що показання стали „100000”. У цьому прикладі жирним шрифтом виділена умовна одиниця старшого розряду, яка насправді рахунковим механізмом (індикатором) не відображається (цей розряд відсутній). Такий „перехід через нуль” автоматично враховується програмою розрахунків при занесенні показань, що у абсолютному значенні менші від попередніх. Тому слід кожного разу уважно і точно записувати показання лічильника, щоб уникнути ситуації, коли при помилковому зчитуванні абонентом показань програмою буде урахований „перехід через нуль” і відбудеться помилкове нарахування значної кількості насправді не спожитої електроенергії.
У випадку виникнення будь-яких непорозумінь чи сумнівів щодо правильності зчитування показань лічильника споживачу необхідно звернутися за консультацією до районного відділення енергозбуту АК "Харківобленерго".
Приклади найбільш поширених типів лічильників, що застосовуються в електроустановках побутових споживачів, та їх характеристики наведені у таблиці:

Тип приладу обліку	Характеристики приладів обліку*						Приклад зчитування показань
	Клас точності	Кількість розрядів: до коми, після коми	Струм: номінальний- максимальний,А	Напруга: лінійна/фазна,В	Фазність	Кількість обертів диска (імпульсів) на 1 кВт*год	Показники на табло	Показники зчитані та записані
Однофазні індукційні:
СО-197М	2,0	5,1	10-40	220	1	600	01234,5	01234
СО-И449М1-У	2,0	5,1	10-40	220	1	400	01234,5	01234
СО-И446	2,0	5,0	10-34	220	1	600	01234	01234
СО-2М	2,5	4,1	5	220	1	1280	0123,4	0123
Однофазні електронні:
СОЕ-5020Н	1,0	6,1	5-50	220	1	3200	012345,6	012345
СО-ЭА05	1,0	5,1	10-50	220	1	6400	01234,5	01234
СО-ЭА05М1	1,0	6,1	5-50	220	1	3200	012345,6	012345
Трифазні індукційні:
СА4-196	2,0	5,0	5-10	380/220	3	450	01234	01234
СА4У-И672М	2,0	4,1	5	380/220	3	450	0123,4	0123
СА4У-И672М	2,0	5,1	10-20	380/220	3	225	01234,5	01234
Трифазні електронні:
СТ-ЭА05	1,0	5,1	5-50	380/220	3	2000	01234,5	01234
ЦЭ6803В	2,0	6,0	5-50	380/220	3	640	012345	012345

* примітка - точні дані для конкретного лічильника вказані на його паспортній табличці.

12. Чи можна самостійно перевірити правильність роботи приладу обліку електроенергії?

У випадку наявності у споживача сумнівів щодо правильності роботи приладу обліку електроенергії або виявлення недоліків у його роботі йому необхідно невідкладно звернутися до районного відділення енергозбуту АК “Харківобленерго” (РВЕ) з письмовою заявою щодо здійснення технічного огляду приладу обліку на предмет правильності його роботи.
Але дуже часто у споживачів електроенергії виникають помилкові сумніви щодо правильності роботи лічильника або ж відсутня можливість негайно викликати спеціаліста для здійснення технічного огляду лічильника на предмет правильності його роботи. У такому випадку існують прості правила для самостійної перевірки споживачем правильності роботи лічильника:
1. Для перевірки лічильника необхідно відключити всі, без винятку, електроприлади (в тому числі і холодильник) та простежити за диском або імпульсним світлодіодним індикатором приладу обліку.
При відключених струмоприймачах диск не повинен обертатися, а індикатор не повинен спалахувати (може горіти постійним світлом або не світитися зовсім).
2. Якщо цього не сталося і диск продовжує, навіть повільно, але обертатися, а індикатор продовжує періодично спалахувати, необхідно звернути увагу на ймовірні причини цього:
- залишився невідключеним ще якийсь електроприлад;
- електроапаратура (телевізор, відеомагнітофон), що залишена в режимі "очікування", хоча і в невеликому обсязі, але споживає електроенергію, тому її слід повністю відключити (витягти шнур з розетки);
- залишився підключеним електричний дзвоник;
- у домоволодінні стара електропроводка з пошкодженою ізоляцією і десь відбувається "втрата" (витікання) електроенергії.
3. Якщо після усунення всіх вищезазначених причин продовжує обертатися диск або спалахувати індикатор лічильника, існує іще один варіант його перевірки на "самохід", тобто можливу роботу без навантаження. Для цього потрібно повністю зняти запобіжники (викрутити "пробки") або відключити автоматичні вмикачі та здійснити описаний вище контроль роботи лічильника.
4. При виявленні "самоходу" споживачу необхідно негайно звернутися до РВЕ з письмовою заявою щодо здійснення перевірки лічильника та, у разі необхідності, його заміни.
Необхідно зазначити, що у випадку виявлення відсутності зміни показань лічильника, зупинки його диска або відсутності імпульсів індикатора при включенні та роботі електроприладів і споживанні електроенергії, споживачу також необхідно терміново в письмовій формі сповістити про це РВЕ для запобігання у подальшому непорозумінь при здійсненні оплати за спожиту електроенергію.

13. Хто несе відповідальність за збереження приладу обліку електроенергії?

Відповідно до пункту 11 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями), відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі або на інших об’єктах споживача, та пломб на них покладена на споживача електроенергії.
У разі встановлення лічильника в квартирі (будинку) або іншому об’єкті споживача енергопостачальником складається акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у споживача (пункт 10 Правил). При цьому споживач електроенергії зобов’язаний забезпечувати збереження цих приладів обліку та пломб на них (пункт 42 Правил).
Відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок (пункт 11 Правил).

14. Що робити споживачу електроенергії у випадку пошкодження приладу обліку?

- У разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку електроенергії споживач зобов`язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника відповідно до пункту 14 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями).
При цьому споживачу необхідно звернутися до районного відділення енергозбуту АК "Харківобленерго" (РВЕ) із письмовою заявою, в якій зазначити факт виявлення пошкодження електролічильника та необхідність здійснення його заміни чи ремонту.
На підставі звернення споживача, працівниками РВЕ буде здійснена перевірка приладу обліку за вказаною адресою.
У разі виявлення навмисного пошкодження електролічильника споживачем, згідно з пунктом 17 Правил, вартість перевірки, ремонту або встановлення нового лічильника відшкодовує споживач.
В усіх інших випадках перевірка, ремонт або заміна пошкодженого приладу обліку здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за збереження приладу обліку. - У разі виявлення пошкодження приладу обліку у новопридбаному домоволодінні споживачу також необхідно негайно звернутися до РВЕ з письмовою заявою, в якій вказати про факт виявлення пошкодження лічильника та необхідність здійснення його заміни чи ремонту.

15. Яка встановлена відповідальність споживача за пошкодження приладу обліку електроенергії?

Відповідно до пунктів 14 та 42 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями), споживач електроенергії зобов’язаний забезпечувати збереження приладів обліку та пломб на них, а також негайно повідомляти енергопостачальника у разі виявлення зовнішнього пошкодження лічильника, зриву пломби або його несправності в роботі.
- Споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за пошкодження приладів обліку та розкрадання електроенергії (пункт 48 Правил).
Пошкоджені лічильники та лічильники із зірваними або пошкодженими пломбами відповідно до пункту 15 Правил підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту у присутності споживача, за результатами якої складається відповідний акт.
У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження лічильника чи зриву пломби, енергокомпанія має право відключити споживача від енергопостачання та на підставі акта про порушення Правил визначити величину збитків, завданих протиправними діями споживача (пункти 35, 53 Правил).
- Споживач електроенергії не притягується до відповідальності лише у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергокомпанії) письмового повідомлення енергопостачальника про пошкодження приладів обліку, пошкодження або зрив пломб на них та за відсутності явних ознак втручання в роботу лічильника. У разі пошкодження, втрати або неправильної роботи приладу обліку з вини споживача він також відшкодовує вартість перевірки, ремонту або встановлення нового приладу обліку (пункт 17 Правил).

16. Хто і за які кошти повинен відновлювати викрадені прилади обліку електроенергії?

Пунктом 11 Правил користування електроенергією для населення (далі – Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. N 1357 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі або на інших об’єктах споживача, та пломб на них несе споживач електроенергії.
Відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок.
- У разі втрати лічильника з вини споживача відповідно до пункту 17 Правил саме він відшкодовує вартість встановлення нового лічильника.
- В усіх інших випадках встановлення втраченого лічильника здійснюється за рахунок енергопостачальника або організації, яка відповідає за його збереження.
При виявленні споживачем крадіжки приладу обліку, який був встановлений на сходовій клітці, йому необхідно звернутися до районного відділення енергозбуту АК "Харківобленерго" (РВЕ) із письмовою заявою, в якій зазначити факт відсутності приладу обліку та необхідність відновлення обліку електроенергії.
Відновлення обліку електричної енергії здійснюється енергопостачальною компанією протягом 3 місяців.