В I Д П О В I Д I

1. В яких випадках проводиться експертиза приладу обліку електроенергії?

Згідно з п. 16. Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (далі-Правила) і п.1.3.4 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.03 № 322 (далі – Положення), якщо споживач сумнівається в правильності роботи лічильника він має право звернутися до енергопостачальника для проведення експертизи приладу обліку.
У разі виявлення зовнішнього пошкодження приладу обліку, зриву пломби або його несправності в роботі споживач зобов’язаний негайно письмово повідомити про це енергопостачальника. Пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту (п.п.14, 15 Правил).

2. Яким чином прилад обліку направляється на експертизу?

Відповідно до п. п. 2.2, 2.7 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 № 322 у разі отримання заяви споживача представник енергопостачальника протягом трьох робочих днів у містах і п’яти робочих днів у сільській місцевості від дати запису заяви в журналі повинен зняти лічильник, опломбувати і направити на експертизу. На місце знятого приладу обліку встановлюється інший, повірений та опломбований Держспоживстандартом, з аналогічними або кращими технічними характеристиками, що документально оформляється енергопостачальником для подальшого проведення розрахунків зі споживачем електроенергії.
Лічильники, що підлягають експертизі повинні пломбуватися з використанням пломби, логотип якої містить індивідуальний номер та назву енергопостачальника. Пломба додатково встановлюється у тому самому місці, де встановлена пломба Держспоживстандарту. Якщо пломбу неможливо встановити в цьому місці або виявлення пристосувань для заниження показань лічильника, тоді лічильник разом з цим пристосуванням пакується в поліетиленовий пакет і опломбовується в присутності споживача або представника організації, у віданні якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці) (п. 2.3 Положення).
Після зняття і опломбування лічильника електричної енергії представник енергопостачальника складає акт – повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії (далі – Акт – повідомлення) у двох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, трьох примірниках (по одному для споживача; організації, у віданні якої перебуває будинок, і енергопостачальника). В Акті – повідомленні вказується мета експертизи лічильника та причини, що викликали необхідність її проведення, спосіб пломбування, тип пломби та її номер на лічильнику чи пакеті (п. 2.4 Положення).
Залежно від місця встановлення лічильника, що підлягає експертизі, Акт-повідомлення підписується представником енергопостачальника та споживачем, якщо лічильник розміщено в квартирі або на іншому об’єкті споживача; споживачем або представником організації, у віданні якої перебуває будинок, якщо лічильник установлено на сходовій клітці.
У випадку відмови споживача або представника організації, у віданні якої перебуває будинок (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці), від підпису в Акті-повідомленні про це робиться відповідний запис (п. 2.5 Положення).

3. Ким доставляється прилад обліку електроенергії на експертизу?

Згідно з п. 2.6 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.06.2003 № 322, лічильник, що підлягає експертизі, разом з пристосуванням для заниження показань лічильника (при їх наявності) доставляється на місце її проведення представником енергопостачальника або споживачем за усною домовленістю сторін.

4. Який порядок проведення експертизи приладу обліку електроенергії?

Заяви споживачів щодо зовнішнього пошкодження лічильників електричної енергії, порушення пломб або сумніву в правильності роботи лічильника, повної зупинки нестійкої роботи лічильника, наявності ознак порушення пломб чи підробки відтиску тавра територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або енергопостачальника, втручання в лічильний механізм, зовнішнього пошкодження корпусу лічильника, тріщин скла чи наявності щілин між склом і кожухом, записуються у журналі реєстрації лічильників, що підлягають експертизі (далі – журнал), який прошивається і скріплюється печаткою енергопостачальника. Термін зберігання журналу від дати останнього запису – три роки (п. 2.1 Положення).Заяви споживачів щодо зовнішнього пошкодження лічильників електричної енергії, порушення пломб або сумніву в правильності роботи лічильника, повної зупинки нестійкої роботи лічильника, наявності ознак порушення пломб чи підробки відтиску тавра територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики або енергопостачальника, втручання в лічильний механізм, зовнішнього пошкодження корпусу лічильника, тріщин скла чи наявності щілин між склом і кожухом, записуються у журналі реєстрації лічильників, що підлягають експертизі (далі – журнал), який прошивається і скріплюється печаткою енергопостачальника. Термін зберігання журналу від дати останнього запису – три роки (п. 2.1 Положення). Експертиза лічильника, який належить споживачу або за збереження якого відповідає, здійснюється у присутності споживача (за його бажанням). Експертиза лічильника, який належить споживачу або за збереження якого відповідає, здійснюється у присутності споживача (за його бажанням).

5. Ким і протягом якого часу проводиться експертиза приладу обліку електроенергії?

Згідно з п. п. 1.5., 2.8 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, проведення експертизи лічильників електричної енергії здійснюється комісією у складі представників енергопостачальника та територіального органу Держспоживстандарту. Експертиза лічильника за умови цілісності пломби проводиться комісією протягом 20 днів з дати зняття лічильника. Експертиза лічильника, який належить споживачу або за збереження якого відповідає, здійснюється у присутності споживача (за його бажанням).
У разі звернення споживача до енергопостачальника для проведення експертизи лічильника з причини сумніву в правильності його роботи експертиза проводиться протягом 20 днів після оплати споживачем вартості робіт, пов’язаних з проведенням експертизи лічильника. У разі несплати споживачем витрат, пов’язаних з проведенням експертизи протягом 7 днів від дати подання заяви, йому надсилається лист, у якому пропонується протягом 10 календарних днів оплатити рахунок, що додається до листа. У разі несплати рахунку, експертиза лічильника не проводиться.
За результатами експертизи складається акт проведення експертизи лічильника електроенергії (далі – Акт експертизи) у трьох або, у разі встановлення лічильника на сходовій клітці, чотирьох примірниках (по одному для споживача; організації, у виданні якої перебуває будинок; енергопостачальника і Держспоживстандарту). Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем (за його присутності). У разі відмови від підпису будь-якого з членів комісії чи споживача в Акті експертизи про це робиться відповідний запис (п.2.9 Положення).

6. Хто відшкодовує витрати на проведення експертизи приладу обліку електроенергії?

Згідно з п. 2.8 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, експертиза проводиться після оплати споживачем вартості робіт, пов’язаних з проведенням експертизи лічильника електроенергії.
Вартість робіт, пов’язаних з проведенням експертизи лічильника, складається з вартості робіт енергопостачальника та вартості повірки.
Вартість робіт енергопостачальника (зняття лічильника, його ремонт, позапланове встановлення відремонтованого або нового лічильника) визначається нормативними документами енергопостачальника.
Вартість повірки лічильника встановлюється відповідно до Методики визначення вартості метрологічних робіт, затвердженої наказом Держстандарту України від 24.12.01. № 632 та зареєстрованої Мін`юстом України від 09.01.02 за №8/6296 (п. 3.1 Положення).
У разі висновку комісії, що пошкодження або неправильна робота лічильника сталася з вини споживача, він відшкодовує вартість робіт, пов’язаних з проведенням експертизи.
У разі підтвердження висновками комісії сумніву споживача щодо неправильності роботи лічильника, у тому числі в разі простроченого терміну його повірки, енергопостачальник повертає йому всі витрати на виконання робіт, пов’язаних з проведенням експертизи (п. 3.2 Положення).
Якщо за результатами експертизи встановлено, що незадовільна робота лічильника спричинена невідповідністю параметрів якості електричної енергії та регламенту експлуатації лічильника вимогам нормативно – технічних документів, то оплата робіт, пов’язаних з проведенням експертизи, здійснюється за рахунок енергопостачальника, а якщо неналежними умовами зберігання – організацією, яка відповідає за збереження лічильника (у разі встановлення лічильника на сходовій клітці) ( п. 3.3 Положення).

7. У якому випадку не проводиться експертиза приладу обліку?

Згідно п. 2.6 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, у разі втрати споживачем лічильника або порушення пломби, логотип якої містить індивідуальний номер та назву енергопостачальника, експертиза лічильника не проводиться.

8. Яким чином вирішуються спірні питання?

. Згідно п. 4.1 Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, у разі незгоди споживача з висновками комісії він має право вирішувати спірні питання в установленому законодавством порядку. У цьому випадку перевірений лічильник з пристосуваннями заниження показань електричної енергії (при їх наявності) пломбується відповідно до п. 2.3 Положення і зберігається в енергопостачальника до кінцевого вирішення спірних питань.

9. В яких випадках проводиться повірка приладів обліку?

Згідно національного стандарту України «Повірка засобів вимірювальної техніки»ДСТУ 2708:2006 повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, випускаються з серійного виробництва, ремонту та у продаж, видаються напрокат, на які поширюється державний метрологічний нагляд, а саме ті, які застосовуються під час: - робіт із забезпечення охорони здоров’я;
- робіт із забезпечення захисту життя та здоров’я громадян;
- контролю якості та безпеки продуктів харчування і лікарських засобів;
- контролю за станом навколишнього природного середовища;
- контролю безпеки умов праці;
- обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку, який ведуть підприємства, організації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

10. Ким проводиться повірка засобів обліку електричної енергії?

Згідно національного стандарту України «Повірка засобів вимірювальної техніки» ДСТУ 2708:2006 повірку засобів вимірювальної техніки проводять територіальні органи, уповноважені (акредитовані) на її проведення. У разі якщо територіальні органи за відсутністю відповідних еталонів не можуть провести повірку окремих типів засобів вимірювальної техніки, то повірку цих засобів вимірювальної техніки проводять наукові метрологічні центри, уповноважені (акредитовані) на її проведення. Повірку проводять посадові особи територіальних органів і наукових метрологічних центрів – державні повірники, атестовані у порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології (далі – ЦОВМ) (п. 4.1.2 національного стандарту України). Повірку засобів вимірювальної техніки з застосуванням державних і вторинних еталонів проводять наукові метрологічні центри та територіальні органи, в яких зберігаються відповідні еталони. Повірку виконують вчені зберігачі цих еталонів ( п. 4.1.3 національного стандарту України). Повірку засобів вимірювальної техніки під час експлуатації та випуску з виробництва і ремонту можуть виконувати повірочні лабораторії підприємств і організацій, уповноважені (акредитовані) на її проведення (далі - повірочні лабораторії). Повірку проводять працівники цих лабораторій, атестовані як повірники у порядку, встановленому нормативно-правовим актом ЦОВМ (п. 4.1.4 національного стандарту України). Повірку засобів вимірювальної техніки здійснюють згідно з методиками повірки, викладеними в окремих документах і затвердженими за встановленим ЦОВМ порядком, або викладеними у відповідних розділах експлуатаційних документів на засоби вимірювальної техніки (п. 4.1.9 національного стандарту України). Засоби вимірювальної техніки визнають придатними до застосування, якщо результати повірки підтверджують їх відповідність метрологічним і технічним вимогам до цих засобів вимірювальної техніки, встановленим у нормативних чи експлуатаційних документах (п. 4.1.10 національного стандарту України). Засоби вимірювальної техніки, які застосовують для спостереження за зміненням фізичних величин без відображання їх значень з унормованою похибкою (як індикатори), повірці не підлягають. На такі засоби вимірювальної техніки та їх експлуатаційні документи має бути нанесена позначка «І». Контроль за придатністю таких засобів вимірювальної техніки до застосування здійснюють за порядком, встановленим користувачем (п. 4.1.11 національного стандарту України). Засоби вимірювальної техніки, які застосовують у складі вимірювальних каналів вимірювальних і вимірювально-інформаційних систем або автоматизованих систем керування технологічними процесами, можна окремо не повіряти, якщо це передбачено затвердженими у встановленому порядку методиками повірки вимірювальних каналів цих систем (п. 4.1.12 національного стандарту України). Заявники оплачують роботи, пов’язані з проведенням на госпрозрахункових засадах всіх видів повірки відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України (п. 4.1.12 національного стандарту України).

11. Які існують види повірки?

Згідно національного стандарту України «Повірка засобів вимірювальної техніки» ДСТУ 2708:2006 для засобів вимірювальної техніки, які підлягають повірці відповідно до п. 4.1.1 встановлено такі види повірки: первинна, періодична, позачергова, інспекційна та експертна. Первинній повірці підлягають засоби вимірювальної техніки під час випуску з виробництва і ремонту.
Первинній повірці перед уведенням в експлуатацію підлягають також засоби вимірювальної техніки, що ввозять з-за кордону партіями, типи яких занесено до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, якщо не визнано результати повірки, проведеної в іноземних державах (п. 4.2.2 національного стандарту України). Для проведення первинної повірки на місці виготовлення (ремонту) засобів вимірювальної техніки у заявників організовують контрольно - повірочні пункти (далі - КПП) територіальних органів або повірочних лабораторій.
КПП створюють згідно зі спільним наказом підприємства-заявника та територіального органу або повір очної лабораторії. Діяльність КПП регламентують положенням про КПП, затвердженим керівниками підприємства-заявника та територіального органу або повір очної лабораторії (п. 5.3.3 національного стандарту України).
Якщо щоденний випуск засобів вимірювальної техніки з виробництва (ремонту) не забезпечує постійного завантаження одного державного повірника, то КПП можна не організовувати. У цьому разі порядок проведення повірки визначають згідно з договором підприємства-заявника з територіальним органом або повір очною лабораторією (п. 5.3.4 національного стандарту України). Первинну повірку засобів вимірювальної техніки проводять за договором або письмовим зверненням заявника, яке подають до організації, що проводить повірку, або керівнику КПП (п. 5.3.5 національного стандарту України).
Періодичній повірці підлягають засоби вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації, в тому числі ті, які видають напрокат (п. 4.2.3 національного стандарту України).
Тривалість перебування засобів вимірювальної техніки на повірці, за умови їх подання відповідно до переліку засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації та підлягають повірці, або письмового звернення, не повинна перевищувати 15 робочих днів після оплати за повірку (за винятком засобів вимірювальної техніки, тривалість повірки яких згідно з методикою повірки перевищує цей термін) (п. 5.4.6 національного стандарту України).
Позачергову повірку проводять до закінчення міжповірочного інтервалу.
(п. 4.2.4 національного стандарту України).
Позачергову повірку проводять в таких випадках:
- за потреби заявника пересвідчитись у придатності засобів вимірювальної техніки до застосування;
- у разі пошкодження відбитка повір очного тавра або втрати свідоцтва про повірку;
- у разі застосування засобів вимірювальної техніки як комплектувальних, якщо час, що минув після останньої повірки, перевищує половину міжповірочного інтервалу;
- у випадку продажу (відправлення) споживачеві засобів вимірювальної техніки в тому разі, коли час, що минув після останньої повірки, перевищує половину міжповірочного інтервалу;
під час уведення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, які пройшли первинну повірку (у разі потреби) (п. 5.5 національного стандарту України).
Інспекційну повірку проводять під час здійснення державного метрологічного нагляду, щоб перевірити придатність засобів вимірювальної техніки до застосування (п. 4.2.5 національного стандарту України). Інспекційну повірку засобів вимірювальної техніки проводять у порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології (ЦОВМ).
За бажанням представників підприємств, організацій та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, інспекційну повірку можна проводити за їх присутності (п. 5.7.2 національного стандарту України).
Результати інспекційної повірки оформляють довідкою, яку підписують державні повірники (повірники). Форму довідки про результати інспекційної повірки встановлюють у технічному завданні на проведення державного метрологічного нагляду (п. 5.7.3 національного стандарту України).
Експертну повірку проводять у разі виникнення спірних питань щодо метрологічних характеристик, придатності до застосування і правильності експлуатації засобів вимірювальної техніки (п. 4.2.6 національного стандарту України).
Експертну повірку проводять за письмовою заявою державних органів (суду, прокуратури тощо) або юридичних та фізичних осіб. У заяві має бути зазначено мету експертної повірки і причину, що зумовила її проведення.
За результатами експертної повірки складають висновок, який затверджує керівник наукового метрологічного центру, територіального органу або повір очної лабораторії, і його надають заявникові.
Один примірник висновку треба зберігати в тій організації(науковому метрологічному центрі, територіальному органі або повір очній лабораторії), яка проводила експертну повірку. Якщо експертну повірку проводять на замовлення слідчих та судових органів, то висновок оформлюють відповідно до вимог цих органів.

12. Який існує порядок повірки засобів вимірювальної техніки?

Згідно національного стандарту України метрологія «Повірка засобів вимірювальної техніки» ДСТУ 2708:2006 підприємства, установи та організації, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які експлуатують, виробляють, ремонтують, продають і видають напрокат засоби вимірювальної техніки, що підлягають повірці, зобов’язані своєчасно подавати зазначені засоби вимірювальної техніки на повірку.
Переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і підлягають повірці, складають їх користувачі (за винятком фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємницької діяльності) і подають на погодження до наукових метрологічних центрів, територіальних органів та повір очних лабораторій, які будуть проводити повірку. Порядок складання та погодження цих переліків засобів вимірювальної техніки встановлено нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології( ЦОВМ).
Засоби вимірювальної техніки, які призначено для застосування в побутовій сфері для власних потреб, подають на періодичну та позачергову повірку за бажанням їх власника. Це положення не стосується засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань якими застосовують для розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду (п. 5.1.1 національного стандарту України). Повірку засобів вимірювальної техніки мають забезпечувати наукові метрологічні центри, територіальні органи та повір очні лабораторії безвідмовно (відповідно до погоджених переліків засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації і підлягають повірці і (або) письмового звернення).
У разі відсутності умов, необхідних для проведення повірки, науковий метрологічний центр, територіальний орган або повір очна лабораторія зобов’язані зазначити іншу найближчу організацію, що може здійснити повірку (п. 5.1.2 національного стандарту України).
Засоби вимірювальної техніки подають на повірку укомплектованими, разом з необхідними допоміжними пристроями та, за вимогою науково метрологічного центру, територіального органу або повір очної лабораторії, експлуатаційними документами, свідоцтвом про попередню повірку або державну метрологічну атестацію (п. 5.1.3 національного стандарту України).

13. Які існують умови проведення повірки?

Згідно національного стандарту України метрологія «Повірка засобів вимірювальної техніки» ДСТУ 2708:2006 повірку засобів вимірювальної техніки можна проводити:
- у стаціонарних або пересувних повір очних лабораторіях;
безпосередньо на підприємствах, у цьому випадку державних повірників (повірників) відряджають на підприємства (п. 5.2.1 національного стандарту України).
Під час проведення повірки засобів вимірювальної техніки на місцях їх виготовлення, ремонту або експлуатації заявники повинні:
- забезпечувати у разі потреби доставку робочих еталонів та допоміжних засобів повірки, які належать науковим метрологічним центрам, територіальним органам або повірочним лабораторіям, до місця повірки і у зворотному напрямку;
- надавати необхідні нормативні, експлуатаційні та інші документи;
- відряджати допоміжний персонал та надавати приміщення, необхідні для проведення повірки; - забезпечувати необхідні умови повірки (температуру і вологість навколишнього повітря, захист від зовнішніх електромагнитних полів тощо) та дотримання вимог техніки безпеки і санітарних норм (освітлень робочих місць для проведення повірки, наявність заземлення, вентиляції тощо);
- забезпечувати зберігання робочих еталонів і допоміжних засобів повірки, які належать науковим метрологічним центрам, територіальним органам або повір очним лабораторіям;
надавати, в разі застосування пересувної повір очної лабораторії, місце стоянки та забезпечувати під єднання її до мереж електро-, газо- і водопостачання, каналізації, а також забезпечувати збережність цієї лабораторії (п. 5.2.2 національного стандарту України).
Якщо для проведення повірки на місцях виготовлення, ремонту або експлуатації засобів вимірювальної техніки необхідно застосовувати стаціонарні робочі еталони, то заявники повинні мати зазначені еталони та надавати їх у розпорядження державних повірників (п. 5.2.3 національного стандарту України).