Історичні хроніки. Розвиток енергетичної системи регіону на початку 30-х років

19.11.2021

У 1931 році, коли почали працювати другий турбогенератор потужністю 22 МВт і енергетичні парові котли, будівництво ЕСХАРа завершилося. Харківська електростанція ЕСХАР (у подальшому ДРЕС-2) діяла паралельно з міською електростанцією Харкова. Їхню роботу забезпечували дві лінії електропередачі 110 кВ “ЕСХАР – Харків”, знижувальна підстанція Артема, а також дволанцюгова лінія 35 кВ від підстанції Артема до підстанції №1 35/6 кВ, яка була споруджена на території міської електростанції.

З кожним роком електростанція ЕСХАР поліпшувала свою роботу і тим самим забезпечувала нормальне енергозабезпечення промислових підприємств та інших споживачів Харкова. Але енергопотужностей не вистачало. У зв'язку з цим 30 грудня 1930 року було затверджено спорудження ТЕЦ для енергозабезпечення розпочатого будівництва турбінного заводу, а також для розширення електромеханічного, паровозобудівного, велосипедного заводів, “Серп і молот” та інших. ТЕЦ отримала назву “Червонозаводська ТЕЦ” міста Харкова (ТЕЦ-3). Будівництво розпочалося у 1932 році. 1 серпня 1934 року перший турбогенератор Червонозаводської ТЕЦ був підключений на паралельну роботу з енергосистемою.

558b58a1146c6aafc3adb1d23df3cf5d.jpg

1 жовтня 1931 року відбувся урочистий пуск Харківського тракторного заводу, на території якого була збудована ТЕЦ (майбутня ТЕЦ-4), яка мала потужність 15 МВт. Вона працювала паралельно з існуючою системою і мала електричний зв'язок з підстанцією Артема по ЛЕП 110 кВ, хоча була підпорядкована ХТЗ.

cc70c44999901dbaadaf8f99ed4f16d6.jpg

На початку 30-років XX сторіччя Харківська енергосистема кілька разів зазнавала реорганізації і змінювала назву: “Північдоненерго” (в результаті об'єднання “ХОДЕС” та “Донбасструм”), “Північукренерго” та “Донпівнічукренерго”. Нарешті, 23 жовтня 1933 року “Донпівнічукренерго” було поділено на два районні енергетичні управління (РЕУ) – “Харківенерго” і “Донбасенерго”. 

Усі об'єднання і роз'єднання Харківської і Донецької енергосистем проводилися за відсутності електричних зв'язків, тому вони істотно не впливали на роботу служб, які забезпечували технічне управління енергосистемою. 

Створене управління “Харківенерго” забезпечило подальший розвиток енергетичної бази району, прискорило уведення у дію нових потужностей. Воно проіснувало до 1975 року і було перетворене у виробниче енергетичне об'єднання “Харківенерго”.

Читайте також:

Історичні хроніки. Історичні хроніки. Будівництво нової електростанції

Історичні хроніки. Розвиток електроенергетики у 20-х роках XX сторіччя

Історичні хроніки. Енергетика Харкова на початку XX сторіччя

Історичні хроніки. Поява електричного трамвая у Харкові

Історичні хроніки. Початок електроенергетики у Харкові